Вістовик UA

У кожному з нас сидить сатана?

 Кожен , хто називає себе сатаністом, може вірити, у що хоче, і називатися ким завгодно. У сатанізму немає єдиної особи. Так само, як і немає єдиної організації і єдиного вчення. Головне, щоб ця людина ні в чому собі не відмовляла. Перша заповідь сатаніста говорить: “Сатана – це потурання, а не стримання”.

Ідеологія сатаністів примітивна і нецікава. Чого не скажеш про практику. Одного разу скуштувавши забороненого, адепт Люцифера вже не може зупинитися. Слідуючи “завіту” вчення “не заважати нікому”, сатаніст до певного часу веде непомітне життя. Але тільки до настання цього “певного часу”.  Все залежить від того, наскільки у нього встигли відмовити моральні принципи. “Сатанинська біблія”, написана в 1968 році Шандором лаве, вчить: “У кожному з нас сидить сатана, і завдання полягає лише в тому, щоб виявити і пізнати його.

Найвищою доблестю і священним обов’язком серед сатаністів вважається вбити християнського священика. Коли ж на подібне вони не наважуються, то задовольняються оскверненням храмів.

Останнім часом сатанізм знайшов собі притулок у молодіжному русі. Хлопці та дівчата в чорному на перший погляд не агресивні і навіть симпатичні. Дещо шокує їхнє кохання до цвинтарів, але, так би мовити, “чим би дитя не тішилося …” На практиці все виявляється не так мило й необразливо. Вони страшніші від американських сатаністів. Серед “чорних готів” побутує ритуальне самогубство. Спочатку вони п’ють кров тварин, потім свою кров, і закінчується все вбивством. Це вважається найвищим ритуалом служіння сатані.

Влітку і восени 2009 року в ЗМІ обговорювали двох українських студенток, Алісу Кузьменко і Анну Дончук. “Гарні дівчата” з садистською насолодою мучили тварин і записували ці катування на фото та відео, а потім викладали все це в інтернет. Дівчата були з заможних сімей. Аліса Кузьменко вчилася на економіста-міжнародника, Ганна Дончук – на ветеринара. Обидві зараховували себе до руху “готових”.

Про українських живодерок дізналися першими зоозахисники зі спільноти “Пес і Кіт”. Один активіст спільноти випадково побачив “ВКонтакте” запис, де дві дівчини, нафарбовані під “готових”, мучать щура: знімають з приспаного, але ще живого гризуна шкіру. По обличчях готок видно, що цей жах у них викликає задоволення і навіть сміх. На іншому відео Аліса і Анна задувають свічки, що стирчать з нутрощів вбитої собаки. На третьому відео студентки-жіводеркі обговорюють свій захід щодо розчленовування собаки, і Ганна намагається з голови тварини “виколупати око”. Матеріали спочатку повалили активістів у шок.

Українські активісти руху “Пес і Кіт” стали збирати на Кузьменко і Дончук досьє. Зібрані зоозахисниками матеріали були передані потім журналістам. Адміністрація “Контакту” теж внесла свою лепту, видаливши садистські фото і відео з ресурсу. Але молоді готички не заспокоїлися і повторно закачали свої матеріали на сайт. Анна, бачачи звідки подув вітер, приписала : “здохни! Попрошу всіх так званих захисників заспокоїтися, не забувайте – на кожну силу знайдеться протисила, при тому, що якщо врахувати, що нічого незаконного, ненормального і просто збоченого тут немає”.

За два роки до випадку зі студентками Україну потрясла серія вбивств, скоєних трьома колишніми однокласниками. Олександр Ганжа, Ігор Супрунюк і Віктор Саєнко протягом декількох місяців тероризували Дніпропетровську область, вбиваючи ні в чому не винних людей. Свої дії вбивці записували на відео. Як з’ясувалося пізніше, однокласники планували в майбутньому встановлення терору по всій Україні. На допитах про свої “подвиги” збоченці говорили з гордістю. Слідчі також з’ясували, що Ганжа, Супрунюк і Саєнко починали так само, як готки-живодерки: записували на відео муки собак і кішок. На записах чітко чути передсмертні крики тварин і сміх мучителів