ДИВЕРСАНТИ
… хіба ж я пішов з села?- часто перепитую сам себе. – ні,село пішло за мною – куди я, туди й воно. Всі, з лишком сорок своїх зрілих років несу його у собі: дитячі роки з ним аж до могили. Бо в дитячу душу, ще не замарану, вкарбовуються слова, звуки, кольори- безвість навколишнього сільського, такого непростого світу. Цього неможливо позбутися, бо воно кріпко і глибоко засіло в душу. Приросло в тобі, стало твоїм світом. Бо ж, саме там, у своєму селі впізнав чорне і біле, зустрів свою першу любов , вперше пережив щастя і кривду. Село показало свої луги і долини: тут вперше побачив веселку на вмитому дощем, блакитному небі, вперше відчув всі чари неспокійного й досі незвіданого таємничого всесвіту.
С 8-м МАРТА /видео/
Posted by: Савчин Олексій on 
июл 28, 2013 | 
Filed under: 
Tags:
июля 28, 2013 at 04:48
Давно то було, а не забудеться ніколи
Add A Comment
You must be logged in to post a comment.