Кажуть, що книги просто так, випадково в руки не попадають. Особливо, викинуті книги.
І до мене мабуть теж не випадково потрапила книга "Спогади про Шевченка" Державного
видавництва "Художньої літератури", Київ -1958. Книга була списана з фонду сільської
бібліотеки і мала бути здана в макулатуру.
В анотації книги дізнався, що збірник є першою спробою об"єднати найвидатніші матеріали,
приурочені Тарасові Шевченку. До книги ввійшли всі спогади, які не викликають сумніву
щодо вірогідності поданих фактів. Не в однаковій мірі, але спогади збірника охоплюють всі
періоди життя поета - з дитинства і до похорону над Дніпром, біля Канева.
Мною коротко викладено період життя від народження до смерті поета в нарисі, на основі
спогадів з цього збірника , під назвою "Т. Шевченко в реальному житті"
В другому нарисі на основі збірника "Похорон батька" я спробував стиснено розповісти про
найтрагічні сторінки історії Кобзаревого життя , використовуючи "Листи з України",
зокрема, Чистяківського Григорія Миколайовича, який був добрим відданим товаришем
Шевченка понад двадцять років, спогади Л. Жемчужникова - відомого російського
художника, який потрапивши у 1852 році на Україну і близько познайомившись з побутом
простого народу, малює картини з українською тематикою:
"Чумаки","Отара","Українка","Кобзар з поводирем і надзвичайно душевно описав похорон
Тараса Григоровича Шевченка...Автор Савчин О.М ПОХОРОН БАТЬКА
"От якби додому, там би я, може одужав."
Read more »
С 8-м МАРТА /видео/
Posted by: Савчин Олексій on 
мар 9, 2013 | 
Filed under: 
Comments Off on Похорон істинного українського пророка 
Tags: 
Досвідчений радянський диверсант-підривник, полковник Ілля Старінов 22 червня 1941 року описав так: «Кобрин(місто у Західній Білорусі – Ред.) палав. На площі біля телеграфного стовпу з репродуктором юрмилися люди… Випуск останніх новин закінчився звичним повідомленням про погоду. Люди стояли, не сходили з місця й ми: може буде спеціальне повідомлення або заява уряду? Але розпочався, як зазвичай, урок ранкової гімнастики». Що саме сталося того ранку, людям розтлумачили дещо пізніше. Та офіційними поясненнями від радянського агітпропу вдовольнилися не всі. Очевидці мали аж надто вагомі підстави для сумнівів у версії щодо «віроломного нападу фашистської Німеччини»… 
Нарешті у наше життя повертається величезна глиба православної культури. І часом доводиться чути, що релігія, яка гідна називатися релігією, з’явилася у нас лише після прийняття християнства – тисячу років тому. А до цього, мовляв, були хіба що варварські, примітивні культи, до того ж інколи пов’язані з людськими жертвами. Одним словом, «сутінки язичництва». 
Років сто тому на вулицях українських міст рекламу можна було побачити лише на вивісках крамниць або на афішних тумбах — таких собі тодішніх біґбордах. Зате багато її друкували в газетах. 
