Земля, яка мене зростила
Добре бути одному в дорозі, особливо тоді, коли на серці спокійно і ніщо не тривожить душу, та ще й природа сприяє думати далекими від дійсності мріями. Ідеш собі і радієш, що живеш на цьому білому світі і маєш змогу милуватися просторами та картинками рідного краю. Радієш небу і сонцю, лохматим пухким хмарам, лагідному подиху вітерцю, а деколи й буревію. Read more »