Немовичі (село)[ред.]

За свято тоді не думали

 Привезуть ешелон, повно в ньому – болгари, євреї та й нашого люду там більше чим досить. На станції спецпункт, їдальня, голярня. Нагодують, пивка дадуть. На базар виведуть.  Листівочку кольорову вручать- пишіть, як вас тут зустріли. Не куплених саджають у вагони. Їдьте мовляв хлопчики і дівчатка, добре тут. Листівочки перед цим заберуть, а їх у табір і в баню. А та баня – газовий душ. І поминай, як звали. Read more »

Під управлінням Бога

У Біблії є чимало описів чудес. Наприклад, загадковий жезл Мойсея, вручений того самим Богом: з його допомогою можна було перетворювати воду в кров і викликати град. Цікаво, що в наш час деякі з описаних чудес пояснюються за допомогою науки.

А що, якщо жезл був всього лише приладом, правда, настільки досконалим, що в нашій цивілізації він поки ще не винайдено? Під диктовку Бога Чарівний жезл Бога вперше згадується в П’ятикнижжі , написаному пророком Мойсеєм, причому буквально за порадою або за наказом самого Бога («І сказав Господь до Мойсея: Напиши це на пам’ятку в книзі»; Вихід, 17:14).Богослови вважають, що описувані там події відбувалися в XV столітті до нашої ери.

Чому те що зроблено колись, не можна відтворити сьогодні?

Історія Русів по індійськи на основі ведів Все описане в сучасних підручниках історії – це цілковита, цілеспрямована фальсифікація, вчинена за прямою вказівкою масонських ставлеників – боярської (НЕ ЦАРСЬКОЇ) династії Романових.

Щоб остаточно стерти з пам’яті технологію свого диверсійного сходження на престол, Романови наказали своїм «історикам» викреслити з історії царювання сина Івана IV Димитрія, царювання Івана Івановича – сина Івана IV, царювання Симеона і об’єднати всіх цих правителів під одним ім’ям – Іван Грозний. Йому ж, міфічному тирану, Романови приписали свої власні злочини, звинувативши у створенні опричнини.Вони наказали поіменувати Бориса Федоровича, законного спадкоємця престолу ординської династії, прізвищем його матері – Годунов.  Вони наказали ввести в сфальсифіковану історію Русі західноєвропейський термін «монголо-татари», стосовно своєї власної козачої Орди (Армії) і барвисто описати вигадані звірства «іноземного ярма недорозвинених Азіатських племен». Вони наказали написати про «завоювання» Іваном Грозним Астрахані, Сибіру та інших територій, які й до цього, тисячоліттями були і залишалися невід’ємною частиною єдиної Імперії. Read more »

Назва походить¹ від слова рів, рови, якими був оточений рівенський замок, що знаходився в долині річки Устя. Як бачимо, в документах з 16 ст., оселя ця виступає під назвою Рівноє — Рівне, коли то волинський землянин Іван Дичко продав село своє в Луцькому повіті на ім’я Роноє князю Семену Василевичу Несвицькому. В 1707 р. Рівне згадується в „Днєвнику і путєвих замєтках кн. Б. Куракина” під назвою Ровное (по польськи РУВНЕ, по-українськи РІВНЕ). Вивчення старих укріплень старого рівенського замку стверджує припущення, що головними оборонними фортифікаціями були рови і вали, якими був оточений цей замок, положений в підмоклій долині р. Устя. Словник І.Сташевського з 1959 р. подає „Rowne” — назва ця не означує рівне поле, як випроваджує Брікнер, але утворено кінцівку „но” до назви Рів. Підтверджується це також вимовою цієї назви місцевими селянами — Рівне, до Рівного і т.д. Місто положене над р. Устєм, яка творила там великий став. За переписом 1857 р. в м. Р. було 7,000 жителів і 551 домів, 230 крамниць і складів і 34 інших торговельних підприємств, 200 постійних ремісників і 150 ремісників сторонніх, кілька ремісничих фабричок, багато гостинниць — заїздів, кілька ресторанів і столових, кафе (Т. Стецкі, „З бору і степу”), 4 православні церкви (дерев’яні). Найстаршу з них побудувала в м. Рівному Марія Сімашкова²-Рівенська в 15 ст., згадується там церква ще в 1680 р. і 1637 р., друга Успенська з 1731 р. третя Св. Степана з 1848 року.  Read more »

Кажуть, що книги просто так, випадково в руки не попадають. Особливо, викинуті книги. 
 І до мене мабуть теж не випадково потрапила книга "Спогади про Шевченка" Державного
видавництва "Художньої літератури", Київ -1958. Книга була списана з фонду сільської
бібліотеки і мала бути здана в макулатуру.
В анотації книги дізнався, що збірник є першою спробою об"єднати найвидатніші матеріали,
приурочені Тарасові Шевченку. До книги ввійшли всі спогади, які не викликають сумніву
щодо вірогідності поданих фактів. Не в однаковій мірі, але спогади збірника охоплюють всі
періоди життя поета - з дитинства і до похорону над Дніпром, біля Канева.
Мною коротко викладено період життя від народження до смерті поета в нарисі, на основі
спогадів з цього збірника , під назвою "Т. Шевченко в реальному житті"
В другому нарисі на основі збірника "Похорон батька" я спробував стиснено розповісти про
найтрагічні сторінки історії Кобзаревого життя , використовуючи "Листи з України",
зокрема, Чистяківського Григорія Миколайовича, який був добрим відданим товаришем
Шевченка понад двадцять років, спогади Л. Жемчужникова - відомого російського
художника, який потрапивши у 1852 році на Україну і близько познайомившись з побутом
простого народу, малює картини з українською тематикою:
"Чумаки","Отара","Українка","Кобзар з поводирем і надзвичайно душевно описав похорон
Тараса Григоровича Шевченка...Автор Савчин О.М ПОХОРОН БАТЬКА
"От якби додому, там би я, може одужав."

Read more »

Років сто тому на вулицях українських міст рекламу можна було побачити лише на вивісках крамниць або на афішних тумбах — таких собі тодішніх біґбордах. Зате багато її друкували в газетах. Read more »